Склад 1 мл препарату містить: дексмедетомідину гідрохлорид — 0,5 мг Опис Рідина безбарвна, прозора. Фармакологічні властивості Дексмедетомідин — сильний високоселективний агоніст альфа2-адренорецепторів широкого спектра дії. Гальмує передачу нервових імпульсів в адренергічних синапсах за рахунок конкуренції з норадреналіном. Пригнічує центральну нервову систему та підвищує больовий поріг у тварин. Дія залежить від дози: малі дози дають помірний седативний ефект без анальгезії, великі дози — виражений седативний ефект із анальгезією. Після ін'єкційного введення дексмедетомідин добре всмоктується, швидко розподіляється в організмі й легко долає гематоенцефалічний бар'єр. Максимальна концентрація препарату в крові досягається через 15-30 хвилин. Понад 90% зв'язується з білками плазми крові. Період напіввиведення у собак становить 40-50 хвилин, у котів — 60 хвилин. Метаболізується в печінці і виводиться переважно нирками. Показання Седація та анальгезія собак і котів під час хірургічних операцій, клінічних обстежень та маніпуляцій, заспокоєння тварин, попередження їхньої агресивної поведінки, премедикація при загальній анестезії. Протипоказання Не застосовувати тваринам із підвищеною чутливістю до діючої речовини препарату, важкими системними захворюваннями, серцевою недостатністю, порушеннями функцій печінки та нирок, вагітним, лактуючим, виснаженим й ослабленим тваринам, продуктивним тваринам; собакам і котам, які втомлені або перебувають у шоковому стані, стресі (через спеку, мороз); собакам віком до 4-х місяців та котам віком до 3-х місяців. Спосіб застосування та дози Препарат вводять собакам внутрішньовенно або внутрішньом'язово, котам — лише внутрішньом'язово. Для седативного ефекту і анальгезії розчин з концентрацією 0,1 мг дексмедетомідину на 1 мл застосовують: собакам — 0,5-2 мл на 10 кг маси тіла; котам — 0,5 мл на 1 кг маси тіла. Розчин концентрацією 0,5 мг дексмедетомідину на 1 мл застосовують: собакам — 0,1-0,8 мл на 10 кг маси тіла; котам — 0,1 мл на 1 кг маси тіла. Для введення невеликих об'ємів препарату рекомендується використовувати калібрований шприц для більш точного дозування. При проведенні незначних маніпуляцій, а також процедур і оглядів, які потребують фіксації, заспокоєння і знеболення, доза дексмедетомідину для котів становить 0,4 мл на 1 кг маси тіла. Застереження Відразу після введення препарату можливе зниження артеріального тиску, який потім відновлюється до нормальних або трохи занижених значень. Можливі зменшення частоти серцевих скорочень, дихальних рухів та гіпотермія. Через 5-10 хвилин після ін’єкції або під час відновлення свідомості може виникнути блювання. Іноді спостерігається блідість і/або ціаноз слизових оболонок. У котів часто можливе підсихання слизової оболонки очей і рогівки. Під час седації можливий м'язовий тремор, зрідка — помутніння рогівки, набряк легень. Перед введенням препарату необхідно провести ретельне клінічне обстеження тварини і не годувати її протягом 12 годин. Доступ до води має бути необмеженим. Після застосування засобу тварина повинна перебувати у теплому приміщенні за постійної температури — як під час процедури, так і під час відновлення. Годувати та/або поїти тварину можна лише після відновлення ковтального рефлексу. Збуджених або агресивних тварин перед введенням препарату необхідно заспокоїти. Будь-які процедури слід починати після того, як седація досягне свого максимуму (через 10-30 хвилин після ін'єкції), що залежить від способу введення розчину. Необхідно дотримуватися дозування та кратності застосування препарату. Препарат підсилює ефект від засобів, що пригнічують нервову систему, тому слід враховувати особливості дії кожного з них та коригувати їхні дози. Обережно поєднувати з дексмедетомідином антихолінергічні препарати. Введення атіпамезолу після дексмедетомідину швидко скасовує ефект останнього і скорочує період одужання. Передозування препарату призводить до уповільнення пробудження післ
